кератоз

керато́з

-у, ч., мед.

Загальна назва дерматозів, які супроводжуються потовщенням рогового шару епідермісу.

Актинічний кератоз — новоутворення шкіри, яке виникає в осіб старечого віку; передраковий стан.

Гонорейний кератоз — кератоз, який розвивається при гонореї.

Себорейний кератоз — пухлиноподібний процес, який зустрічається у хворих літнього віку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кератоз — керато́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кератоз — КЕРАТО́З, у, ч., вет., мед. Незапальне захворювання шкіри, що супроводиться потовщанням її рогового шару. Спадкові кератози проявляються в ранньому дитячому віці і можуть поступово прогресувати (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах