кератома

КЕРАТО́МА, и, ж., вет., мед.

Доброякісне новоутворення шкіри, яке характеризується розростанням епідермісу з надлишковим ороговінням.

Стареча кератома спостерігається переважно в похилому віці (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. кератома — -и, ж.: Стареча кератома — те саме, що себорейний кератоз.  Великий тлумачний словник сучасної мови