Словник української мови у 20 томах

керкнути

КЕ́РКНУТИ, не, док.

Видати гострий сиплий звук (про птахів).

Коли лісник підходив до своєї оселі, на дубі, вмощуючись на ніч, простудливо керкнув старий кульгавий ворон (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)