керкнути
КЕ́РКНУТИ, не, док.
Видати гострий сиплий звук (про птахів).
Коли лісник підходив до своєї оселі, на дубі, вмощуючись на ніч, простудливо керкнув старий кульгавий ворон (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me