керкнути

КЕ́РКНУТИ, не, док.

Видати гострий сиплий звук (про птахів).

Коли лісник підходив до своєї оселі, на дубі, вмощуючись на ніч, простудливо керкнув старий кульгавий ворон (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me