Словник української мови у 20 томах

кермецький

КЕРМЕ́ЦЬКИЙ, а, е.

Прикм. до керме́к.

Кермецькі зарослі тягнулися від початку степу, а потім поступово зникали, поступаючись полину (із журн.);

// У якому використовують кермек.

Сей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кермецький — Керме́цький, -а, -е Относящійся къ кермеку. Сей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької. Конст. у.  Словник української мови Грінченка