кермуватися

КЕРМУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., чим.

Те саме, що керува́тися 1.

Він бігав по вулицях без плану, тілько кермуючись криками та стуками, що лунали то поза ним, то з лівої руки, то з правої (І. Франко);

Дядько Максим належав до тих людей, що хоч .. і кермуються в житті загальними поглядами свого села, та мають іноді дещо зауважити і від себе громаді (Л. Яновська);

Не знаєте, такі голови кермуються самою уявою й фантазією, а в Мані фантазія неабияка (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. кермуватися — кермува́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. кермуватися — -уюся, -уєшся, недок., рідко. Те саме, що керуватися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кермуватися — КЕРМУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., рідко. Те саме, що керува́тися 1. Він бігав по вулицях без плану, тілько кермуючись криками та стуками, що лунали то поза ним, то з лівої руки, то з правої (Фр.  Словник української мови в 11 томах