Словник української мови у 20 томах

кернувати

КЕРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, техн.

Розмічувати деталі за допомогою кернера.

Перед бурінням обов'язково підганяють труби, для цього їх спочатку кернують, використовуючи кернер (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кернувати — кернува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. кернувати — -ую, -уєш, недок., перех., тех. Розмічувати деталі за допомогою кернера.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кернувати — КЕРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., техн. Розмічувати деталі за допомогою кернера.  Словник української мови в 11 томах