1. Словник української мови у 20 томах

кернувати

КЕРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, техн.

Розмічувати деталі за допомогою кернера.

Перед бурінням обов'язково підганяють труби, для цього їх спочатку кернують, використовуючи кернер (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кернувати — кернува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кернувати — -ую, -уєш, недок., перех., тех. Розмічувати деталі за допомогою кернера. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кернувати — КЕРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., техн. Розмічувати деталі за допомогою кернера. Словник української мови в 11 томах