кернувати

кернува́ти

-ую, -уєш, недок., перех., тех.

Розмічувати деталі за допомогою кернера.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кернувати — кернува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кернувати — КЕРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, техн. Розмічувати деталі за допомогою кернера. Перед бурінням обов'язково підганяють труби, для цього їх спочатку кернують, використовуючи кернер (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. кернувати — КЕРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., техн. Розмічувати деталі за допомогою кернера. Словник української мови в 11 томах