керований
керо́ваний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до керувати.
2》 у знач. прикм. Такий, яким керують.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- керований — керо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- керований — [кеированией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- керований — КЕРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до керува́ти. Це був трактор. Зовсім новий, напористий, веселий трактор, керований Василем (О. Довженко); Все трапилось так блискавично, що Половець з Гертом опам'яталися лише тоді... Словник української мови у 20 томах
- керований — КЕРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до керува́ти. Це був трактор. Зовсім новий, напористий, веселий трактор, керований Василем (Довж., Зач. Словник української мови в 11 томах