1. Словник української мови у 20 томах

керований

КЕРО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до керува́ти.

Це був трактор. Зовсім новий, напористий, веселий трактор, керований Василем (О. Довженко);

Все трапилось так блискавично, що Половець з Гертом опам'яталися лише тоді, коли з тачанки випало двоє людей і коні в тачанці почали кружляти, ніким не керовані (Ю. Яновський);

Не мавши засобів, Григорій, керований зухвалою, але глибокою вірою в те, що його ніщо не бере, не брало, то ж не візьме й тепер, – наклав на ногу компрес і розпустив ремінь (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. керований — керо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. керований — [кеированией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. керований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до керувати. 2》 у знач. прикм. Такий, яким керують. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. керований — КЕРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до керува́ти. Це був трактор. Зовсім новий, напористий, веселий трактор, керований Василем (Довж., Зач. Словник української мови в 11 томах