керований

керо́ваний

[кеированией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. керований — керо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. керований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до керувати. 2》 у знач. прикм. Такий, яким керують. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. керований — КЕРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до керува́ти. Це був трактор. Зовсім новий, напористий, веселий трактор, керований Василем (О. Довженко); Все трапилось так блискавично, що Половець з Гертом опам'яталися лише тоді... Словник української мови у 20 томах
  4. керований — КЕРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до керува́ти. Це був трактор. Зовсім новий, напористий, веселий трактор, керований Василем (Довж., Зач. Словник української мови в 11 томах