керований
КЕРО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до керува́ти.
Це був трактор. Зовсім новий, напористий, веселий трактор, керований Василем (Довж., Зач. Десна, 1957, 48);
Все трапилось так блискавично, що Половець з Гертом опам’яталися лише тоді, коли з тачанки випало двоє людей, і коні в тачанці почали кружляти, ніким не керовані (Ю. Янов., II, 1958, 240);
Український народ, керований КП(б)У, одним з перших виступив з пропозицією створити СРСР (Ком. Укр., 7, 1968, 32).
2. у знач. прикм. Такий, яким керують.
Є на світі керовані снаряди, є керовані ракети (Гончар, Тронка, 1963, 112);
Тепер будують керовані аеростати, які летять за бажанням людини в першому-ліпшому напрямі (Уроки.. хіміка, 1956, 59).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- керований — керо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- керований — [кеированией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- керований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до керувати. 2》 у знач. прикм. Такий, яким керують. Великий тлумачний словник сучасної мови
- керований — КЕРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до керува́ти. Це був трактор. Зовсім новий, напористий, веселий трактор, керований Василем (О. Довженко); Все трапилось так блискавично, що Половець з Гертом опам'яталися лише тоді... Словник української мови у 20 томах