керогаз
КЕРОГА́З, а, ч.
Нагрівальний прилад, у якому горить пара гасу.
– У мене в кухні вся техніка у вигляді такої пекельної машини, як керогаз (О. Копиленко);
Полагодити примус, керогаз, замiнити розетку? Бiжи гукай Вiталика Рясного (О. Гончар);
В ті дні, коли її не було, Трохим Кіндратович сам розпалював керогаз і підігрівав обід (М. Руденко);
Вона перекочувала до низенької веранди-коридора, де стояли закопчений керогаз і батарея каструль та глечиків (О. Бердник);
Галя вже напекла млинців і погасила керогаз (Валерій Шевчук);
Слово “керогаз” є скороченням від слів “керосин” (гас) і “газ”, оскільки паливом є газоподібна суміш – пара гасу (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)