Словник української мови у 20 томах

керованість

КЕРО́ВАНІСТЬ, ності, ж.

Властивість і стан за знач. керо́ваний.

Оскільки огляду пілота заважали плями оливи, а загальну керованість було порушено, літак почав поступово втрачати свою маневровість (з наук. літ.);

Поворот коліс напівпричепа впливає на керованість і стійкість автопоїзда з великою швидкістю в загальному транспортному потоці (з навч. літ.);

В умовах непростої ситуації збережено керованість економікою та бюджетною системою країни (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. керованість — керо́ваність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. керованість — -ності, ж., тех. Здатність підлягати керуванню. Керованість літака.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. керованість — КЕРО́ВАНІСТЬ, ності, ж., техн. Здатність підлягати керуванню. Керованість літака.  Словник української мови в 11 томах