керованість
КЕРО́ВАНІСТЬ, ності, ж.
Властивість і стан за знач. керо́ваний.
Оскільки огляду пілота заважали плями оливи, а загальну керованість було порушено, літак почав поступово втрачати свою маневровість (з наук. літ.);
Поворот коліс напівпричепа впливає на керованість і стійкість автопоїзда з великою швидкістю в загальному транспортному потоці (з навч. літ.);
В умовах непростої ситуації збережено керованість економікою та бюджетною системою країни (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)