кетч

КЕТЧ, у, ч., спорт.

Вид професійної боротьби, правила якої дозволяють підніжки, удари, хвати і т. ін.

Забороненими в кетчі є ударна техніка, прийоми удушення, деякі больові прийоми (зокрема скручування та заломлювання малих суглобів), а також неспортивні прийоми (з навч. літ.);

Правила кетчу й у давнину, й нині різноманітні, тому що цей вид боротьби можна охарактеризувати як вільний – у ньому дозволено широкий спектр технік боротьби (із журн.).

Значення в інших словниках

1. кетч — кетч іменник чоловічого роду вид спорту  Орфографічний словник української мови
2. кетч — [кеч:] -ч:у, м. (ў) -ч':і  Орфоепічний словник української мови
3. кетч — -у, ч. Професійна боротьба, в якій дозволено будь-які прийоми для перемоги над супротивником.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кетч — (від англ. catch – хапати, ловити) різновидність професійної боротьби в деяких капіталістичних країнах, що дозволяє будь-які прийоми.  Словник іншомовних слів Мельничука