киватися
КИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко.
Те саме, що хита́тися 1.
Ой, п'є Байда та й кивається (з думи);
Коли робота пекуча, я не киваюсь, а коли нема, я тоді їду (О. Кобилянська);
Сон зморив старого. Сидячи задрімав. Кивався, кивав, .. аж скотився на сіно і захропів (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)