килимарка

КИЛИМА́РКА, и, ж.

Жін. до килима́р.

Мелькають худі тоненькі пальчики, стукає гребінь, не розгинається затерпла спина – і так години, дні, місяці. І вже здається маленькій килимарці, що червоні фарби килима то не сік марени, а її власна кров, що жовті плями на килимі нагадують колір її змарнілих щік (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. килимарка — килима́рка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. килимарка — -и. Жін. до килимар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. килимарка — Килима́рка, -ки, -ці; -ма́рки, -ма́рок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. килимарка — КИЛИМА́РКА, и, ж. Жін. до килима́р. Килимарки.. Славний килим виткали в ті дні (Шпорта, Вибр., 1958, 254); Перший гобелен, що його ткали наші килимарки, був присвячений славі Червоної Армії (Вол., Самоцвіти, 1952, 140).  Словник української мови в 11 томах