кип'ятильник

КИП'ЯТИ́ЛЬНИК, а, ч.

Прилад для кип'ятіння рідини.

Щоб не ходити до чергової по той копійчаний чай, я додумався купити кип'ятильник, і готувати його у номері (Ю. Мушкетик);

А кип'ятильник випадає з рук, бо стогнуть сосни, як в подушку жінка, і дошкуля з-за стінки дятлів стук несамовито впертої машинки (О. Забужко);

Сидячи навпочіпки на готельній підлозі, вона гріла кип'ятильником молоко, щоби потім залити ним підозрілий кашо-порошок (І. Карпа);

Найпростішим електронагрівальним приладом є електричний кип'ятильник із відкритим нагрівальним елементом (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. кип'ятильник — кип'яти́льник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кип'ятильник — -а, ч. Прилад для кип'ятіння води.  Великий тлумачний словник сучасної мови