кип'яток
КИП'ЯТО́К, тку́, ч.
Те саме, що окрі́п¹.
Білі руки беруть чашку і чайник, наливають заварку й кип'яток, потім кидають дві ложечки цукру (А. Дністровий);
Кiлька спроб втекти по дорозi, вiдлучившись нiби за кип'ятком на станцiю, кiнчились для Прiсi лише синяками густими (О. Гончар);
– Чого дивуєтесь, милостивий пане, така нині молодь пішла, – просторікував літній вже суддівський чиновник, п'ючи з блюдечка чай-кип'яток у прикуску (Б. Левін);
* У порівн. Вода шуміла круг дому, мов .. у казані кип'яток (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)