1. Словник української мови у 20 томах

кип'яток

КИП'ЯТО́К, тку́, ч.

Те саме, що окрі́п¹.

Білі руки беруть чашку і чайник, наливають заварку й кип'яток, потім кидають дві ложечки цукру (А. Дністровий);

Кiлька спроб втекти по дорозi, вiдлучившись нiби за кип'ятком на станцiю, кiнчились для Прiсi лише синяками густими (О. Гончар);

– Чого дивуєтесь, милостивий пане, така нині молодь пішла, – просторікував літній вже суддівський чиновник, п'ючи з блюдечка чай-кип'яток у прикуску (Б. Левін);

* У порівн. Вода шуміла круг дому, мов .. у казані кип'яток (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кип'яток — кип'ято́к іменник чоловічого роду окріп Орфографічний словник української мови
  2. кип'яток — див. окріп Словник синонімів Вусика
  3. кип'яток — -тку, ч. Те саме, що окріп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кип'яток — Окріп, вар Словник чужослів Павло Штепа
  5. кип'яток — ОКРІ́П (кипляча або дуже гаряча вода), КИП'ЯТО́К, КИ́ПІНЬ (КИ́ПЕНЬ) розм., ВАР розм., КИП'Я́Ч розм. рідко. На вогні закипів казанок з окропом (П. Панч); Жовніри.. почали черпати з казанів окріп та поливати їх зверху кип'ятком (І. Словник синонімів української мови