кип'ятитися

КИП'ЯТИ́ТИСЯ, ячу́ся, яти́шся, недок., розм.

1. тільки 3 ос. Те саме, що кипі́ти 1.

Було чутно, як в сотах радіатора клекотіла, кип'ятилася вода (В. Логвиненко);

У нас у дворі тепер часто диміли вогнища, кип'ятилася у відрі смола, і дух смоли став натуральним складником домашніх запахів (Валерій Шевчук).

2. перен. Дуже хвилюватися, сердитися; гарячитися.

Катранникові ж дивно стало: “І чого він кип'ятиться? все одно йому вже ліпше не буде, бо вкрай випасений і ситий; одіж добра; а кругом злидні; ходив би тихо, – ні!..” (В. Барка);

Чую, Баско кип'ятиться: – Чого ти приплівся до нашої компанії? (В. Речмедін);

Самі по собі будемо. А там, у світі, хай кип'ятяться, хай шумлять (В. Дрозд).

3. Пас. до кип'яти́ти.

Отриманий розчин із домішками сульфатів кип'ятиться для отримання однорідної суспензії (з навч. літ.).