кип'ятити
КИП'ЯТИ́ТИ, ячу́, яти́ш, недок., що і без прям. дод.
Нагріваючи рідину, доводити її до кипіння.
Олію, дьоготь кип'ятили, Живицю, олово топили (І. Котляревський);
Іриней .. ходив за ними [лікарськими травами] кудись далеко в ліс, а потім кип'ятив, сушив, розтирав (П. Кочура);
Хотілось їсти та ще більше хотілось пити. Двічі кип'ятили чай, їжі не варили, а просто їли пироги й морожене сире м'ясо (І. Багряний);
Цілу ніч він кип'ятить буйволяче молоко, знімає з нього жирні шкуринки (П. Загребельний);
– Ти й вариш тут? – спитала Ревека, ставши при входi до печери i дивлячись на казанок, у якому я кип'ятив вiдвар з вишневих прутiв (Р. Андріяшик);
// Тримати в киплячій рідині для надання певних властивостей, дезінфекції і т. ін.
Кип'ятить Вона укинула стальне начиння (М. Рильський).
Значення в інших словниках
- кип'ятити — кип'яти́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- кип'ятити — (воду) переварювати; (мед. струмент) знезаражувати, стерилізувати; (екстрагувати) виварювати. Словник синонімів Караванського
- кип'ятити — -ячу, -ятиш, недок., перех. і без додатка. Нагріваючи рідину, доводити її до кипіння. || Тримати, варити в киплячій рідині для надання певних властивостей. Кип'ятити медичні інструменти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кип'ятити — (воду) варити, зварити, поварити Словник чужослів Павло Штепа
- кип'ятити — КИП'ЯТИ́ТИ (нагрівати рідину, доводити її до кипіння); ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ) (тривалий час, на малому жару — молоко, вершки). — Док.: скип'яти́ти, закип'яти́ти, прокип'яти́ти, спря́жити (спра́жити). Олію, дьоготь кип'ятили (І. Котляревський); Заходилась прягти молоко (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови