кип'ятиння
КИП'ЯТИ́ННЯ, я, с., збірн.
Біла піна, що з'являється на поверхні рідини під час кипіння, вирування; кипінь.
* У порівн. Глянула сюди-туди – молоді яблуньки віти до мене простягають. І в такому білому цвіту, наче в молочному кип'ятинні, всі (І. Вирган).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кип'ятиння — кип'яти́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кип'ятиння — -я, с., збірн. Біла піна, що з'являється на поверхні рідини під час кипіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кип'ятиння — ПІ́НА (непрозора легка пухирчаста маса, що утворюється на поверхні рідини), ПІ́НЯВА, ШУМ, ШУМОВИ́ННЯ, ШУМОВИ́НА рідше; НА́КИП, КИП'ЯТИ́ННЯ (на поверхні киплячої рідини). Словник синонімів української мови