кип'яток

ОКРІ́П (кипляча або дуже гаряча вода), КИП'ЯТО́К, КИ́ПІНЬ (КИ́ПЕНЬ) розм., ВАР розм., КИП'Я́Ч розм. рідко. На вогні закипів казанок з окропом (П. Панч); Жовніри.. почали черпати з казанів окріп та поливати їх зверху кип'ятком (І. Нечуй-Левицький); Кипнем її.. спарив (Словник Б. Грінченка); З мурів полилися вар і смола, посипалося каміння (З. Тулуб); Санька саме парила кип'ячем бідони (К. Гордієнко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кип'яток — кип'ято́к іменник чоловічого роду окріп Орфографічний словник української мови
  2. кип'яток — див. окріп Словник синонімів Вусика
  3. кип'яток — -тку, ч. Те саме, що окріп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кип'яток — Окріп, вар Словник чужослів Павло Штепа
  5. кип'яток — КИП'ЯТО́К, тку́, ч. Те саме, що окрі́п¹. Білі руки беруть чашку і чайник, наливають заварку й кип'яток, потім кидають дві ложечки цукру (А. Словник української мови у 20 томах