кип'яток
ОКРІ́П (кипляча або дуже гаряча вода), КИП'ЯТО́К, КИ́ПІНЬ (КИ́ПЕНЬ) розм., ВАР розм., КИП'Я́Ч розм. рідко. На вогні закипів казанок з окропом (П. Панч); Жовніри.. почали черпати з казанів окріп та поливати їх зверху кип'ятком (І. Нечуй-Левицький); Кипнем її.. спарив (Словник Б. Грінченка); З мурів полилися вар і смола, посипалося каміння (З. Тулуб); Санька саме парила кип'ячем бідони (К. Гордієнко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кип'яток — кип'ято́к іменник чоловічого роду окріп Орфографічний словник української мови
- кип'яток — див. окріп Словник синонімів Вусика
- кип'яток — -тку, ч. Те саме, що окріп. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кип'яток — Окріп, вар Словник чужослів Павло Штепа
- кип'яток — КИП'ЯТО́К, тку́, ч. Те саме, що окрі́п¹. Білі руки беруть чашку і чайник, наливають заварку й кип'яток, потім кидають дві ложечки цукру (А. Словник української мови у 20 томах