кир
КИР, КИР-КИ́Р, виг.
Звуконаслідування, що означає крик курей.
Аж раптом з далекого кутка вишняку почулося “кир-кир” – хтось злякав курей (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)КИР, КИР-КИ́Р, виг.
Звуконаслідування, що означає крик курей.
Аж раптом з далекого кутка вишняку почулося “кир-кир” – хтось злякав курей (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)