киргизи
КИРГИ́ЗИ, ів, мн. (одн. кирги́з, а, ч.; кирги́зка, и, ж.).
Народ, що становить основне населення Киргизстану.
Десь калмики та киргизи Топчуть степ (І. Франко);
– А чому не припустити, що менi душно на своїй вiтчизнi? – загадково посмiхнулась Аглая. – В таких випадках можна зробитись навiть киргизом тощо... коли в Киргизiї є оддушина (М. Хвильовий);
Ти дивишся, що вона мала? Ха-ха-ха! Та се ж киргизка, сама чистокровна киргизка! Що ж би то й була за киргизка, якби вона не мала була... (В. Винниченко);
– Для киргизів – трави перше діло, бо ж вони живуть з самого скотарства (З. Тулуб);
Етнографічні студії скотарських народів Середньої Азії, Туркестану (киргизи, .. туркмени і т. д.) дають нам яскраву картину архаїчних форм соціальних взаємин, що, склавшись за давнини, лишилися незмінними протягом тисячоліть (В. Домонтович).
Словник української мови (СУМ-20)