Словник української мови у 20 томах

кирзовики

КИРЗОВИКИ́, і́в, мн. (одн. кирзови́к, а́, ч.), розм.

Те саме, що кирзаки́.

Я ще був молодий, не так давно скинув із себе солдатську шинель, гімнастерку та кирзовики (В. Дрозд).

Словник української мови (СУМ-20)