кислуватий

КИСЛУВА́ТИЙ, а, е.

Трохи, злегка кислий (у 1–3 знач.).

Він сидів розчервонілий весь, не приторкався ні до чого їстівного і тільки пригублював з бокала кислувате вино (Олесь Досвітній);

На смак майонез маслянистий, ніжний, злегка гострий, кислуватий, без гіркоти (з наук.-попул. літ.);

Касік Палехо запрошує гостей до себе в хижу, простору, напівтемну, напоєну кислуватим запахом маніокового борошна і прілого листя (Ю. Бедзик);

І там, і тут, і в цьому густому, кислуватому запахові малин, що йде від купи кущів, і в незрозумілій тузі та в незнаній, теплій ласці, .. – скрізь вона, Шапочка ласкава, Шапочка вередлива, Шапочка байдужа! (В. Винниченко);

І тільки кислуватий металічний присмак в роті навіював смутні образи чогось задушливого, глевкого, потойбічного (Любко Дереш);

Бумблякевич відчув, як їжа стає йому впоперек горла, а десь із глибин шлунку починає підніматися кислувате роздратування (Ю. Винничук).

Значення в інших словниках

1. кислуватий — кислува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кислуватий — див. кислий  Словник синонімів Вусика
3. кислуватий — -а, -е. Трохи, злегка кислий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кислуватий — II. ВИ́ННИЙ (який має трохи кислий смак), КИСЛУВА́ТИЙ, КИ́СЛО-СОЛО́ДКИЙ. Яблуко "Юрій Гагарін" приємне на смак, винне, солодкувате (з газети); Кислуваті й приємні на смак ягоди (брусниці) вживають сирими, квашеними..  Словник синонімів української мови
5. кислуватий — КИСЛУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка кислий. На смак майонез маслянистий, ніжний, злегка гострий, кислуватий, без гіркоти (Укр. страви, 1957, 60); Він сидів розчервонілий весь, не приторкався ні до чого їстівного і тільки пригублював з бокала кислувате вино (Досв., Вибр., 1959, 260).  Словник української мови в 11 томах