китаєзнавець

КИТАЄЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч.

Фахівець із китаєзнавства; китаїст, синолог.

На початку XVIII ст. старою школою китаєзнавства в Україні було підготовано ціле покоління молодих китаєзнавців, що прагнули до наукового, а не ідеологічного методу в науці (з наук. літ.);

На початку ХХ ст. Київ стає науково-освітнім центром вивчення Китаю, де знову з'являються справжні китаєзнавці (з наук.-попул. літ.);

Китаєзнавці рекомендують розглядати кожну китайську новорічну листівку уважно, бо суть побажання заховано в деталях (із журн.).

Значення в інших словниках

1. китаєзнавець — китаєзна́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. китаєзнавець — -вця, ч. Фахівець із китаїстики; китаїст, синолог.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. китаєзнавець — КИТАЄЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець із китаїстики; китаїст, синолог. Автор виразно, хоч надто стисло, подає коротку біографію двох прославлених українських китаєзнавців — Єгора Федоровича Тимківського і Йосипа Павловича Войцехівського (Літ. газ., 29.IX 1959, 3).  Словник української мови в 11 томах