китаєзнавство

КИТАЄЗНА́ВСТВО, а, с.

Сукупність наукових дисциплін, що вивчають Китай, його історію, економіку, політику, філософію, мови, літературу, культуру; китаїстика, синологія.

Як окремий науковий напрям китаєзнавство виникло наприкінці XVI ст. у зв'язку з потребами місіонерської проповіді, тому до середини ХІХ ст. практично всі китаєзнавці були духовними особами (з наук.-попул. літ.);

Період між 1701 і 1806 роками вважають початком феномену українського китаєзнавства, про що свідчить спадщина українських дослідників (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. китаєзнавство — китаєзна́вство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. китаєзнавство — -а, с. Сукупність наук, що вивчають мову, історію, економіку, політику, філософію, літературу і культуру Китаю; синологія.  Великий тлумачний словник сучасної мови