кихкати

КИ́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко.

Те саме, що смія́тися 1.

Ще тільки Макар пустив під лоба очі, готуючись співати, як Піхтір почув, що в його [в нього] починає щось кихкати усередині (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. кихкати — ки́хкати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. кихкати — див. сміятися  Словник синонімів Вусика
3. кихкати — -аю, -аєш, недок., розм., рідко. Те саме, що сміятися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кихкати — СМІЯ́ТИСЯ без додатка і з кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо), ШКІ́РИТИСЯ розм., ЗУБОСКА́ЛИТИ розм. рідше, КИ́ХКАТИ розм. рідше; ГИГИ́КАТИ розм., ХИХИ́КАТИ розм., ХІХІ́КАТИ розм., ХЕХЕ́КАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. кихкати — КИ́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. Те саме, що смія́тися 1.  Словник української мови в 11 томах
6. кихкати — Ки́хкати, -каю, -єш гл. Смѣяться. І почали кихкати усі чотирі. Св. Л. 196. І старі на печі, вовну скубучи, пихкають, а вона й не всміхнеться. Г. Барв. 103.  Словник української мови Грінченка