Словник української мови у 20 томах

кихкотіти

КИХКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм.

Підсил. до ки́хкати.

Діти розлазяться по хаті, як котенята, припадають до землі, кихкотять, удержуючи сміх (С. Васильченко);

Левонтій неспокійно засовався на стільці, потім закихкотів: – Ких, ких, ких, ких... Кахи!.. Кахи!.. (І. Білик).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кихкотіти — див. сміятися  Словник синонімів Вусика