кишечка
КИ́ШЕЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до ки́шка 1.
Маленька свинка, золота спинка, крізь тин кишечка тягнеться (загадка);
Не зосталось [горобенят], валялося тільки одно м'ясо та кишечки (Панас Мирний);
Шапки треба не шити, а клеїти. Клей виготовляти з відходів сировини, скажімо, з кишечок ондатр (О. Чорногуз);
Танасиха .. спритно перетяла пуповину та зав'язала її зсуканою ниткою, наче то було не живе тіло, а свиняча кишечка для ковбаски (В. Шкляр).
Словник української мови (СУМ-20)