кишечка

КИ́ШЕЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до ки́шка 1.

Маленька свинка, золота спинка, крізь тин кишечка тягнеться (загадка);

Не зосталось [горобенят], валялося тільки одно м'ясо та кишечки (Панас Мирний);

Шапки треба не шити, а клеїти. Клей виготовляти з відходів сировини, скажімо, з кишечок ондатр (О. Чорногуз);

Танасиха .. спритно перетяла пуповину та зав'язала її зсуканою ниткою, наче то було не живе тіло, а свиняча кишечка для ковбаски (В. Шкляр).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кишечка — ки́шечка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кишечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до кишка 1), 3), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кишечка — КИ́ШЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ки́шка 1, 3, 4. Не зосталось [горобенят]..: валялося тільки одно м’ясо та кишечки (Мирний, II, 1954, 57). Словник української мови в 11 томах
  4. кишечка — Ки́шечка, -ки ж. ум. отъ кишка. Словник української мови Грінченка