кишеня
КИШЕ́НЯ, і, ж.
1. Частина одягу (штанів, пальта, піджака, сукні і т. ін.) у формі мішечка для дрібних речей і грошей.
У туркені у кишені Таляри, дукати (Т. Шевченко);
– Ось до тебе лист!.. – сказав Павло, добуваючи з бокової кишені листа (Леся Українка);
Я засунув руки в кишеню – папери були на мiсцi (Р. Андріяшик);
Вийшовши з басейну, я накинула халат, відразу шурхнула рукою в праву кишеню, намацуючи .. камінчик (В. Шкляр);
Кишеня є не тільки практичним атрибутом одягу, але й елементом моди (з наук.-попул. літ.).
2. Окреме відділення в портфелі, валізі, гаманці і т. ін.
Вона дістала з бокової кишені сумки карту (В. Лис);
Новий фотоапарат має цілу низку вдосконалень, зокрема задню кришку з кишенею для пам'ятки (з наук.-попул. літ.).
3. перен., розм. Матеріальний достаток, гроші.
Єдине, що могло зарадити вступникові, – це запрошення Башкуєва в репетитори. Так декотрі батьки й робили, яким дозволяла кишеня (С. Добровольський);
– Звичайно, з вашими фізіологічними даними можна б ризикнути, але з вашими кишенями... (О. Чорногуз).
4. перен., розм. Виїмка, заглиблення в чомусь.
Свинину обмийте й обсушіть, зробіть у шматку великий розріз – кишеню (з газ.).
(1) Спі́дня кише́ня – кишеня, що міститься з внутрішнього боку одягу – піджака, пальта і т. ін.
Давид мовчки й обережно сховав листа .. аж у спідню кишеню піджака (А. Головко);
Вихор розстебнув бушлат і вийняв з спідньої кишені потерту книжку (В. Кучер);
Ібрагім .. дістав із спідньої кишені піджака портмоне, відрахував гроші (В. Шкляр).
○ (2) Не з поро́жніми кише́нями, у знач. прикм. – багатий.
Свирид повернувся додому, коли синові минуло шістнадцять .. Та ще й не з порожніми кишенями, “при червінцях” (Микита Чернявський).
◇ [Аж] свисти́ть (гуде́) у кише́ні (у кише́нях) див. свисті́ти;
Би́ти / вда́рити по кише́ні див. би́ти;
Бряжчи́ть у кише́ні див. бряжча́ти;
Виверта́ти (витру́шувати) / ви́вернути (ви́трусити) кише́ні див. виверта́ти;
Ві́тер у кише́нях (у кише́ні, по кише́нях) [свисти́ть (гуля́є, ві́є і т. ін.)] див. ві́тер;
Загляда́ти (зазира́ти) в кише́ню див. загляда́ти;
За сло́вом (pідше за слова́ми, по сло́во) до кише́ні (у кише́ню, рідше у па́зуху) не лі́зти (не ла́зити) / не полі́зти див. лі́зти;
(3) Кише́ня не схо́диться, зі сл. грошей – дуже багато.
Грошей – і кишеня не сходиться (прислів'я);
Кла́сти / покла́сти до [своє́ї] кише́ні ([собі́] в кише́ню) див. кла́сти;
Копі́йка в кише́ню пливе́ див. копі́йка;
Набива́ти (напиха́ти) / наби́ти (напха́ти) [собі́] кише́ні див. набива́ти;
Наставля́й кише́ню (оби́дві жме́ні) див. наставля́ти¹;
(4) Не ви́тримає (не ви́держить) кише́ня – мало коштів для чого-небудь.
Дуже б нам цікаво дістати од Вас оповідання про артистів, це якраз підходить до нашого збірника, та 12 аркушів трохи страшно, не видержить кишеня (М. Коцюбинський);
– Приїздіть до нашого міста. – Залюбки, але готелю не витримає кишеня (із журн.);
(5) Не з моє́ю (твоє́ю, на́шою і т. ін.) кише́нею – у кого-небудь недостатньо коштів для чогось.
В готель – не з моєю кишенею, а знайомих чи родичів у столиці я не мав (з газ.);
(6) Не по кише́ні:
а) (кому) дуже дорогий, невідповідний заробіткам, прибуткам.
[Реджі:] Ти втрачаєш посаду. Такий секретар тепер мені не по кишені (І. Кочерга);
Артилеристам буфет був не по кишені (А. Головко);
Фундук виявився хлібобулочним комбінатам не по кишені, і вони почали використовувати дешевий арахіс (з газ.);
б) (зі сл. жити, ірон.) невідповідно до своїх можливостей, достатків.
Пан Г. дуже багато програє грошей в карти і взагалі живе не по кишені... (М. Кропивницький);
Перевіря́ти / переві́рити кише́ні див. перевіря́ти;
Перепада́ти / перепа́сти у кише́ню див. перепада́ти;
(7) По́вна (непоро́жня, наби́та і т. ін.) кише́ня (кали́тка) у кого і без дод. – багато грошей.
І дає ж Бог таке щастя людям! Хоч не панського роду, зате непорожня кишеня (Панас Мирний);
У Панька завжди повна кишеня (з газ.);
Попливти́ / пливти́ у кише́ню (до кише́ні, у ру́ки і т. ін.) див. попливти́;
(8) Поро́жня (легка́, пуста́) кише́ня (кали́тка) у кого і без дод. – хто-небудь бідний, не має грошей.
В молодого господаря порожня кишеня (І. Нечуй-Левицький);
Добре тому, хто гребе тебе [золото] жменею; важко без тебе – з пустою кишенею (П. Грабовський);
У кого виявилася надто легка кишеня для черепиці, той покривав очеретом “під корінець” або соломою (М. Циба);
Потруси́ти кали́тку (кали́ткою, кише́ні і т. ін.) див. потруси́ти;
Сиді́ти в кише́ні див. сиді́ти;
Схова́ти го́нор до кише́ні див. схова́ти;
Товста́ кали́тка (кише́ня) див. кали́тка;
Трима́ти (держа́ти) в свої́й кише́ні див. трима́ти;
Труси́ти кише́ні див. труси́ти;
(9) [Уже́] в кише́ні – отримати бажане.
Залишилося посидіти над дипломною роботою – і квит. Диплом про вищу університетську освіту в кишені! (О. Шугай);
Перемога .. була вже у них в кишені (В. Хрущак);
У [чужі́] кише́ні ла́зити див. ла́зити.
Значення в інших словниках
- кишеня — кише́ня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кишеня — [киешен'а] -н'і, ор. -неийу Орфоепічний словник української мови
- кишеня — -і, ж. 1》 Частина одягу (штанів, пальта, піджака, плаття тощо) у формі мішечка для дрібних речей і грошей. Класти, прибирати до своєї кишені (собі в кишеню) — привласнювати (про чужі гроші). Набивати кишені — багатіти, наживатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кишеня — кише́ня 1. кишеня ◊ кише́ня полотном ста́ла про порожню кишеню (ст): Сягнув рукою до папістики по свою золоту “Омеґу”, а кишеня, як то кажуть, полотном стала!... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- кишеня — В кишені вітер віє. Про того, хто не має грошей. У кого кишеня повна, того правда достойна. Правда завжди на боці багатого. Хоч у кишені ні копійки, зате душа, як дзеркало. Бідний, але дуже чесний. Приповідки або українсько-народня філософія
- кишеня — (аж) свисти́ть (гуде́, гуля́є і под.) у кише́ні (у кише́нях) у кого. У кого-небудь зовсім немає грошей. — Я вже дійшов до того, що хочу десятину поля продати… — Та невже? — здивувався Матвій .. Фразеологічний словник української мови
- кишеня — Кише́ня, -ні, -нею; -ше́ні, -ше́нь (порівн. киса́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кишеня — КИШЕ́НЯ, і, ж. 1. Частина одягу (штанів, пальта, піджака, плаття тощо) у формі мішечка для дрібних речей і грошей. У туркені у кишені Таляри, дукати (Шевч., І, 1951, 200); — Ось до тебе лист!.. — сказав Павло, добуваючи з бокової кишені листа (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- кишеня — Кише́ня, -ні ж. Карманъ. Спасибі в кишеню не ховають. Ном. № 4137. Шага з кишені панської виймає. Дума. У латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. К. ЧР. 20. чортова кише́ня. Родъ брани. Отто дочка, а то батько — чортова кишеня. Шевч. Словник української мови Грінченка