кишеня

КИШЕ́НЯ, і, ж.

1. Частина одягу (штанів, пальта, піджака, сукні і т. ін.) у формі мішечка для дрібних речей і грошей.

У туркені у кишені Таляри, дукати (Т. Шевченко);

– Ось до тебе лист!.. – сказав Павло, добуваючи з бокової кишені листа (Леся Українка);

Я засунув руки в кишеню – папери були на мiсцi (Р. Андріяшик);

Вийшовши з басейну, я накинула халат, відразу шурхнула рукою в праву кишеню, намацуючи .. камінчик (В. Шкляр);

Кишеня є не тільки практичним атрибутом одягу, але й елементом моди (з наук.-попул. літ.).

2. Окреме відділення в портфелі, валізі, гаманці і т. ін.

Вона дістала з бокової кишені сумки карту (В. Лис);

Новий фотоапарат має цілу низку вдосконалень, зокрема задню кришку з кишенею для пам'ятки (з наук.-попул. літ.).

3. перен., розм. Матеріальний достаток, гроші.

Єдине, що могло зарадити вступникові, – це запрошення Башкуєва в репетитори. Так декотрі батьки й робили, яким дозволяла кишеня (С. Добровольський);

– Звичайно, з вашими фізіологічними даними можна б ризикнути, але з вашими кишенями... (О. Чорногуз).

4. перен., розм. Виїмка, заглиблення в чомусь.

Свинину обмийте й обсушіть, зробіть у шматку великий розріз – кишеню (з газ.).

(1) Спі́дня кише́ня – кишеня, що міститься з внутрішнього боку одягу – піджака, пальта і т. ін.

Давид мовчки й обережно сховав листа .. аж у спідню кишеню піджака (А. Головко);

Вихор розстебнув бушлат і вийняв з спідньої кишені потерту книжку (В. Кучер);

Ібрагім .. дістав із спідньої кишені піджака портмоне, відрахував гроші (В. Шкляр).

○ (2) Не з поро́жніми кише́нями, у знач. прикм. – багатий.

Свирид повернувся додому, коли синові минуло шістнадцять .. Та ще й не з порожніми кишенями, “при червінцях” (Микита Чернявський).

◇ [Аж] свисти́ть (гуде́) у кише́ні (у кише́нях) див. свисті́ти;

Би́ти / вда́рити по кише́ні див. би́ти;

Бряжчи́ть у кише́ні див. бряжча́ти;

Виверта́ти (витру́шувати) / ви́вернути (ви́трусити) кише́ні див. виверта́ти;

Ві́тер у кише́нях (у кише́ні, по кише́нях) [свисти́ть (гуля́є, ві́є і т. ін.)] див. ві́тер;

Загляда́ти (зазира́ти) в кише́ню див. загляда́ти;

За сло́вом (pідше за слова́ми, по сло́во) до кише́ні (у кише́ню, рідше у па́зуху) не лі́зти (не ла́зити) / не полі́зти див. лі́зти;

(3) Кише́ня не схо́диться, зі сл. грошей – дуже багато.

Грошей – і кишеня не сходиться (прислів'я);

Кла́сти / покла́сти до [своє́ї] кише́ні ([собі́] в кише́ню) див. кла́сти;

Копі́йка в кише́ню пливе́ див. копі́йка;

Набива́ти (напиха́ти) / наби́ти (напха́ти) [собі́] кише́ні див. набива́ти;

Наставля́й кише́ню (оби́дві жме́ні) див. наставля́ти¹;

(4) Не ви́тримає (не ви́держить) кише́ня – мало коштів для чого-небудь.

Дуже б нам цікаво дістати од Вас оповідання про артистів, це якраз підходить до нашого збірника, та 12 аркушів трохи страшно, не видержить кишеня (М. Коцюбинський);

– Приїздіть до нашого міста. – Залюбки, але готелю не витримає кишеня (із журн.);

(5) Не з моє́ю (твоє́ю, на́шою і т. ін.) кише́нею – у кого-небудь недостатньо коштів для чогось.

В готель – не з моєю кишенею, а знайомих чи родичів у столиці я не мав (з газ.);

(6) Не по кише́ні:

а) (кому) дуже дорогий, невідповідний заробіткам, прибуткам.

[Реджі:] Ти втрачаєш посаду. Такий секретар тепер мені не по кишені (І. Кочерга);

Артилеристам буфет був не по кишені (А. Головко);

Фундук виявився хлібобулочним комбінатам не по кишені, і вони почали використовувати дешевий арахіс (з газ.);

б) (зі сл. жити, ірон.) невідповідно до своїх можливостей, достатків.

Пан Г. дуже багато програє грошей в карти і взагалі живе не по кишені... (М. Кропивницький);

Перевіря́ти / переві́рити кише́ні див. перевіря́ти;

Перепада́ти / перепа́сти у кише́ню див. перепада́ти;

(7) По́вна (непоро́жня, наби́та і т. ін.) кише́ня (кали́тка) у кого і без дод. – багато грошей.

І дає ж Бог таке щастя людям! Хоч не панського роду, зате непорожня кишеня (Панас Мирний);

У Панька завжди повна кишеня (з газ.);

Попливти́ / пливти́ у кише́ню (до кише́ні, у ру́ки і т. ін.) див. попливти́;

(8) Поро́жня (легка́, пуста́) кише́ня (кали́тка) у кого і без дод. – хто-небудь бідний, не має грошей.

В молодого господаря порожня кишеня (І. Нечуй-Левицький);

Добре тому, хто гребе тебе [золото] жменею; важко без тебе – з пустою кишенею (П. Грабовський);

У кого виявилася надто легка кишеня для черепиці, той покривав очеретом “під корінець” або соломою (М. Циба);

Потруси́ти кали́тку (кали́ткою, кише́ні і т. ін.) див. потруси́ти;

Сиді́ти в кише́ні див. сиді́ти;

Схова́ти го́нор до кише́ні див. схова́ти;

Товста́ кали́тка (кише́ня) див. кали́тка;

Трима́ти (держа́ти) в свої́й кише́ні див. трима́ти;

Труси́ти кише́ні див. труси́ти;

(9) [Уже́] в кише́ні – отримати бажане.

Залишилося посидіти над дипломною роботою – і квит. Диплом про вищу університетську освіту в кишені! (О. Шугай);

Перемога .. була вже у них в кишені (В. Хрущак);

У [чужі́] кише́ні ла́зити див. ла́зити.