кишеньковий

КИШЕНЬКО́ВИЙ, а, е.

1. Стос. до кишені (у 1 знач.).

Офіцерська драгунська куртка мала підкладку з білої овчини; позаду, нижче талії, спинні шви переходили в кишенькові клапани (з наук.-попул. літ.).

2. Який носять у кишені (у 1 знач.), маленький за розміром.

Простягши руку, взяла [Целя] з круглого столика .. маленький, золотий кишеньковий годинник (І. Франко);

Микола встав і, присвічуючи собі кишеньковим ліхтариком, пішов у темінь вишневого саду (Л. Дмитерко);

Криж розрiзав кишеньковим ножиком скибку хлiба i половинку подав менi (Р. Андріяшик);

* Образно. Кожен прагне драми в житті. Хоча б кишенькової (І. Карпа).

3. перен., розм. Який із готовністю, беззастережно виконує чиюсь волю, прислужує комусь.

– Розплодили, розумієте, кишенькових активістів! (А. Крижанівський);

Малочисельні, кишенькові партії не мають істотного впливу на населення (з наук.-попул. літ.);

У парламенті залишилася несправжня, кишенькова, опозиція (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кишеньковий — кишенько́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кишеньковий — -а, -е. 1》 Стос. до кишені (у 1 знач.). Кишеньковий викрій. Кишеньковий злодій — той, хто краде з кишені. Кишенькові витрати — дрібні витрати. Кишенькові гроші — гроші на дрібні витрати. 2》 Якого носять у кишені (у 1 знач.), маленький розміром. Кишеньковий словник. Кишеньковий ліхтарик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кишеньковий — Кишенько́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кишеньковий — КИШЕНЬКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до кишені (у 1 знач.). Кишеньковий викрій. ◊ Кишенько́ва спра́ва — справа, пов’язана з грішми. Поспішаю заспокоїти вас щодо вашої справи кишенькової (Сам., II, 1958, 248); Кишенько́вий зло́дій — той, хто краде з кишені. Словник української мови в 11 томах