клавесин
КЛАВЕСИ́Н, а, ч.
Старовинний клавішно-струнний щипковий музичний інструмент, зовні схожий на фортепіано.
Той клавесин і плакав, і плекав чужу печаль (Л. Костенко);
Ми слухали сонати Баха для альта з клавесином (Ю. Андрухович);
Існують клавесини двох типів: крилоподібної форми великого розміру (вертикальний або горизонтальний) і меншого розміру – квадратної, прямокутної або п'ятикутної форми (з навч. літ.);
Після Першої світової війни настала епоха відродження клавесина (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)