клавесин

КЛАВЕСИ́Н, а, ч.

Старовинний клавішно-струнний щипковий музичний інструмент, зовні схожий на фортепіано.

Той клавесин і плакав, і плекав чужу печаль (Л. Костенко);

Ми слухали сонати Баха для альта з клавесином (Ю. Андрухович);

Існують клавесини двох типів: крилоподібної форми великого розміру (вертикальний або горизонтальний) і меншого розміру – квадратної, прямокутної або п'ятикутної форми (з навч. літ.);

Після Першої світової війни настала епоха відродження клавесина (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

клавесин — клавеси́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
клавесин — -а, ч. Старовинний клавішно-струнний щипковий музичний інструмент, зовні схожий на фортепіано. Великий тлумачний словник сучасної мови
клавесин — (фр. clavecin) — старовинний клавішний щипковий інструмент з кількома клавіатурами — мануалами і регістрами. Звуксильний, але динамічно одноманітний, оскільки видобувається зачепленням струн гусячими пір’ями, шкіряними плектрами абометалевими шипами... Словник-довідник музичних термінів
клавесин — А, ч. Дурень. Клавесин дубовий, тормоз! Словник сучасного українського сленгу
клавесин — (-а) ч.; мол.; зневажл. Ненормальна людина; дурень. ПСУМС, 34. Словник жарґонної лексики української мови
клавесин — клавеси́н (франц. clavecin, від лат. clavis – ключ) старовинний струнний щипковий клавішний музичний інструмент, попередник фортепіано. Словник іншомовних слів Мельничука
клавесин — Струнний щипковий клавішний музичний інструмент (хордофон); при натисканні на клавіші струни защипуються плектром, реєстри приводять у рух руками або за допомогою педалей, 1 або 2 клавіатури; види к: спінет, верджінел. Універсальний словник-енциклопедія
клавесин — КЛАВЕСИ́Н, а, ч. Старовинний клавішно-струнний щипковий музичний інструмент, зовні схожий на фортепіано. Уже в чотири роки Моцарт грає на клавесині (Мист., 1, 1956, 44). Словник української мови в 11 томах