клавесин
(-а) ч.; мол.; зневажл. Ненормальна людина; дурень. ПСУМС, 34.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клавесин — клавеси́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- клавесин — -а, ч. Старовинний клавішно-струнний щипковий музичний інструмент, зовні схожий на фортепіано. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клавесин — (фр. clavecin) — старовинний клавішний щипковий інструмент з кількома клавіатурами — мануалами і регістрами. Звуксильний, але динамічно одноманітний, оскільки видобувається зачепленням струн гусячими пір’ями, шкіряними плектрами абометалевими шипами... Словник-довідник музичних термінів
- клавесин — КЛАВЕСИ́Н, а, ч. Старовинний клавішно-струнний щипковий музичний інструмент, зовні схожий на фортепіано. Той клавесин і плакав, і плекав чужу печаль (Л. Костенко); Ми слухали сонати Баха для альта з клавесином (Ю. Словник української мови у 20 томах
- клавесин — А, ч. Дурень. Клавесин дубовий, тормоз! Словник сучасного українського сленгу
- клавесин — клавеси́н (франц. clavecin, від лат. clavis – ключ) старовинний струнний щипковий клавішний музичний інструмент, попередник фортепіано. Словник іншомовних слів Мельничука
- клавесин — Струнний щипковий клавішний музичний інструмент (хордофон); при натисканні на клавіші струни защипуються плектром, реєстри приводять у рух руками або за допомогою педалей, 1 або 2 клавіатури; види к: спінет, верджінел. Універсальний словник-енциклопедія
- клавесин — КЛАВЕСИ́Н, а, ч. Старовинний клавішно-струнний щипковий музичний інструмент, зовні схожий на фортепіано. Уже в чотири роки Моцарт грає на клавесині (Мист., 1, 1956, 44). Словник української мови в 11 томах