клавесин

Значення в інших словниках

1. клавесин — клавеси́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. клавесин — -а, ч. Старовинний клавішно-струнний щипковий музичний інструмент, зовні схожий на фортепіано. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клавесин — (фр. clavecin) — старовинний клавішний щипковий інструмент з кількома клавіатурами — мануалами і регістрами. Звуксильний, але динамічно одноманітний, оскільки видобувається зачепленням струн гусячими пір’ями, шкіряними плектрами абометалевими шипами... Словник-довідник музичних термінів
4. клавесин — КЛАВЕСИ́Н, а, ч. Старовинний клавішно-струнний щипковий музичний інструмент, зовні схожий на фортепіано. Той клавесин і плакав, і плекав чужу печаль (Л. Костенко); Ми слухали сонати Баха для альта з клавесином (Ю. Словник української мови у 20 томах
5. клавесин — А, ч. Дурень. Клавесин дубовий, тормоз! Словник сучасного українського сленгу
6. клавесин — (-а) ч.; мол.; зневажл. Ненормальна людина; дурень. ПСУМС, 34. Словник жарґонної лексики української мови
7. клавесин — Струнний щипковий клавішний музичний інструмент (хордофон); при натисканні на клавіші струни защипуються плектром, реєстри приводять у рух руками або за допомогою педалей, 1 або 2 клавіатури; види к: спінет, верджінел. Універсальний словник-енциклопедія
8. клавесин — КЛАВЕСИ́Н, а, ч. Старовинний клавішно-струнний щипковий музичний інструмент, зовні схожий на фортепіано. Уже в чотири роки Моцарт грає на клавесині (Мист., 1, 1956, 44). Словник української мови в 11 томах