1. Словник жарґонної лексики української мови

клава

(-и) ж.; мол.

1. Жінка, яка торгує самогонкою. ПСУМС, 33.

2. жарт.-ірон. Дівчина, молода жінка. Він прийшов із своєю клавою (Запис 1997 р.); // Дівчина, жінка для задоволення сексуальних потреб.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клава — КЛА́ВА, и, ж., розм. Сукупність клавішів у якому-небудь механізмі; клавіатура (у 2 знач.). Сьогодні вже не маю сил стукати по клаві (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  2. клава — И, ж. 1. Проститутка. Зняти на Кільцевій якусь клаву. 2. знев. Дурепа. Словник сучасного українського сленгу