клава

КЛА́ВА, и, ж., розм.

Сукупність клавішів у якому-небудь механізмі; клавіатура (у 2 знач.).

Сьогодні вже не маю сил стукати по клаві (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клава — И, ж. 1. Проститутка. Зняти на Кільцевій якусь клаву. 2. знев. Дурепа. Словник сучасного українського сленгу
  2. клава — (-и) ж.; мол. 1. Жінка, яка торгує самогонкою. ПСУМС, 33. 2. жарт.-ірон. Дівчина, молода жінка. Він прийшов із своєю клавою (Запис 1997 р.); // Дівчина, жінка для задоволення сексуальних потреб. Словник жарґонної лексики української мови