київці
КИ́ЇВЦІ, ців, мн. (одн. ки́ївець, я, ч.; ки́ївка, и, ж.).
Те саме, що кия́ни.
Київці й полтавці змішалися докупи й розташувались коло вогню (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
КИ́ЇВЦІ, ців, мн. (одн. ки́ївець, я, ч.; ки́ївка, и, ж.).
Те саме, що кия́ни.
Київці й полтавці змішалися докупи й розташувались коло вогню (В. Винниченко).