клавіш

Значення в інших словниках

1. клавіш — кла́віш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. клавіш — -а, ч. 1》 Пластинка в музичному інструменті (фортепіано, баяні тощо), ударяючи по якій викликають звук. 2》 Наконечник важільця в різних механізмах (на клавіатурі комп'ютера, у друкарській машинці, телеграфному апараті тощо), на якого натискають пальцями рук, щоб надати їм руху. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клавіш — = клавіша (від лат. clavis — ключ) — важіль музичного інструмента, який є деталлю механізму для видобування звука. Упорядкована сукупність К. називається клавіатурою. Словник-довідник музичних термінів
4. клавіш — КЛА́ВІШ, а, ч. 1. Пластинка в музичному інструменті (фортепіано, баяні і т. ін.), по якій ударяють для отримання звука. Ще продовжував тремтіти клавіш Від легкого дотику митця... А вже пісня радості і слави В далечінь полинула (М. Словник української мови у 20 томах
5. клавіш — кла́віш, кла́віша (від лат. clavis – ключ) важіль в інструментах, натискання якого викликає звук (у музиці), букву, знак (у техніці). Словник іншомовних слів Мельничука
6. клавіш — КЛА́ВІШ, а, ч. 1. Пластинка в музичному інструменті (фортепіано, баяні тощо), ударяючи по якій викликають звук. Гануш.. проворно одчинив кришку форте-п’яна, сів і вдарив міцно по клавішах (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах