клавіша

КЛА́ВІША, і, ж.

Те саме, що кла́віш.

Ганна Іванівна знову вдарила по клавішах рояля (М. Івченко);

Батько поставив на стіл портативний магнітофон, показав Ярині на квадратну клавішу (О. Бердник);

Ходить кіт по клавішах роялю, М'яко подушками лап стає (О. Білаш);

Інструмент реагує, відзивається моментально, водночас із відповідною дією артиста, – досить тільки вдарити пальцем по клавіші фортепіано чи провести смичком по струні скрипки (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. клавіша — кла́віша іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. клавіша — -і, ж. Те саме, що клавіш.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клавіша — І, ж., знев. Дівчина. У кутку за столиком сидить самотній штемп, у нього на колінах соска — клавіша років сімнадцяти (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу
4. клавіша — КЛА́ВІША, і, ж. Те саме, що кла́віш.  Словник української мови в 11 томах