клавіша
КЛА́ВІША, і, ж.
Те саме, що кла́віш.
Ганна Іванівна знову вдарила по клавішах рояля (М. Івченко);
Батько поставив на стіл портативний магнітофон, показав Ярині на квадратну клавішу (О. Бердник);
Ходить кіт по клавішах роялю, М'яко подушками лап стає (О. Білаш);
Інструмент реагує, відзивається моментально, водночас із відповідною дією артиста, – досить тільки вдарити пальцем по клавіші фортепіано чи провести смичком по струні скрипки (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клавіша — кла́віша іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- клавіша — -і, ж. Те саме, що клавіш. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клавіша — І, ж., знев. Дівчина. У кутку за столиком сидить самотній штемп, у нього на колінах соска — клавіша років сімнадцяти (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
- клавіша — КЛА́ВІША, і, ж. Те саме, що кла́віш. Словник української мови в 11 томах