клаксонити

КЛАКСО́НИТИ, ню, ниш, недок., розм.

Давати сигнал клаксоном; сигналити.

Шофер автобуса вже клаксонив Павлові (В. Кучер);

Карета медичної допомоги несамовито клаксонила серед забитого пішоходами, селянськими возами і трамваями міста (Ю. Андрухович);

Водії з гарячою кров'ю нескінченно клаксонять, всіляко намагаючись випередити один одного (із журн.);

Шофер запевняє: поїхав на зелене світло, та раптом йому почали клаксонити й кричати водії інших автомобілів (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)