клаксон

КЛА́КСО́Н, а, ч.

Механічний сигнальний гудок автомобіля, мотоцикла і т. ін.

Під дитячі крики й безнастанне “тутукання” клаксона машина в'їздила у хутір (Остап Вишня);

Інколи зовсім близько трубив клаксон або бринів трамвай (Ю. Смолич);

І моряки натисли [на сигнали]: з темних кабін галаснули клаксони (М. Вінграновський);

– Пробачте, сеньйоре начальник. Я забув попередити вас. Мене розбудити можна тільки... клаксоном. Такий я вже сплюх... (І. Білик).

Значення в інших словниках

1. клаксон — кла́ксо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. клаксон — -а, ч. Механічний сигнальний гудок автомобіля, мотоцикла тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клаксон — КЛА́КСОН, а, ч. Механічний сигнальний гудок автомобіля, мотоцикла тощо. Інколи зовсім близько трубив клаксон або бринів трамвай (Смолич, Ми разом.., 1950,71).  Словник української мови в 11 томах