клаки

КЛА́КИ, ів, мн., діал.

Клоччя.

– Ей, та й дивні ж ви люди! – сказав пан депутат зі своєю добродушністю. – Мучитеся та турбуєтеся різними справами, а все те не варте фунта клаків (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. клаки — Кла́ки: — аплодисменти; шанувальники, хвалителі; ті, що аплодують [39] — клоччя [49]  Словник з творів Івана Франка
2. клаки — кла́ки множинний іменник клоччя діал.  Орфографічний словник української мови
3. клаки — -ів, мн., діал. Клоччя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. клаки — КЛА́КИ, ів, мн., діал. Клоччя. Хунта кланів не варт (Номис, 1864, № 7609).  Словник української мови в 11 томах